Тяжкість хімічних опіків
Тяжкість та небезпека хімічних опіків
При опіках кислотами і лугами на місці опіку утворюється струп(кірка).
Струп -що утворюється після опіків лугами, – білуватий
Лужні рідини мають руйнівнішу дію, ніж кислотні через свою здатність проникати углиб тканин.
При опіках кислотами струп зазвичай сухий і твердий, з різко відмежованою лінією на місці переходу на здорові ділянки шкіри. Кислотні опіки зазвичай поверхневі.Колір ураженої шкіри, при хімічному опіку, залежить від виду хімічного агента. Шкіра, обпалена сірчаною кислотою спочатку білого кольору, а в подальшому, міняє колір на сірий або коричневий.
При опіку азотною кислотою – уражена ділянка шкіри має ясно-жовто-зелений або жовто-коричневий відтінок. Опік, нанесений концентрованим перекисом водню, – має сіруватий відтінок.
Руйнування тканини під впливом хімічної речовини триває і після припинення безпосереднього зіткнення з ним, оскільки всмоктування хімічної речовини на обпаленій ділянці триває ще деякий час. Тому визначити ступінь ураження тканин в перші години або навіть дні після травми дуже складно. Істинна глибина опіку зазвичай виявляється лише через 7-10 днів після хімічного опіку, коли починається нагноєння струпа
Тяжкість і небезпека хімічного опіку залежить не лише від глибини, але і від його площі. Чим більше площі опіку, тим він небезпечніше для життя потерпілого.
Соляна кислота – залишає опіки жовтого кольору, оцтова – опіки брудно-білого кольору, карболова кислота – білого кольору, що переходить потім у бурий колір.
Комментариев нет:
Отправить комментарий